Історія школи
1814р. В долині «Анчокрак» ( з татарської «джерело хана» або «князівське джерело») німецькі поселенці заснували общину Елізабет, яку 1818 року перейменували в Тарутине.
1820р. Відкрито першу школу в прибудові молитовного будинку. Вчителем служив Фрідріх Шілке. Навчання проводилося німецькою мовою
1833р. В школі вже навчається 215 дітей.
1850р. Збудовано двоповерхову сільську школу (цей будинок і зараз діючий, але вже без другого поверху,який було розібрано до 1966 року, там була школа, потім дитячий садок, в наш час - будинок людей похилого віку).
1866р. Викладання в школах почало вестися на державній мові (російській). З 1918 року – знов на німецькій.
1902р. Відкрито початкову школу для бідних з російською мовою навчання.
1906р. Відкрито двокласну школу для дівчат з російською та німецькою мовами навчання.
1907р. Відкрито приватну класичну школу для хлопчаків з російською та німецькою мовами навчання.
1910-1914рр. На чотирьох кінцях села збудовані ще чотири молодші школи ( двокласні).
1911р. Для приватної школи зведено будинок, відкрито гімназію – восьмирічку. В цьому приміщенні і зараз навчаються діти ( початкові класи). У післявоєнні роки в приміщенні школи був дитячий будинок.
1912р. В класичній гімназії для юнаків навчаються 186 учнів різних національностей.
1918р. Після приєднання Бессарабії до Румунії гімназія королівським декретом визнана школою німецьких меншин. Випускники, що отримали атестат БАКАЛА УРЕАТА, могли навчатися в будь – якому університеті Європи. Крім загальноосвітніх предметів, викладалися філософія, латина, грецька, румунська, французька, німецька мови та література.
1919р. Школа для дівчат перейменована в євангелійський дівочий ліцей. Одночасно з цими двома навчальними закладами продовжують працювати початкові школи з румунською мовою викладання.
1940р. Усе німецьке населення переселилося на батьківщину, в Німеччину. Перестали працювати німецька гімназія для хлопчиків, євангелієвський німецький дівочий ліцей, німецько – румунські школи закрились. Відкрилась середня школа №1 з російською мовою навчання, так названа «Баженівська школа»
22 липня 1941р. Тарутине зайняли фашистські окупанти. Заняття в усіх школах припинилися.
1941 Створена піонерська організація.
1944 Відновлення роботи школи. Всього було 5 класів. Кращих піонерів прийняли в комсомол: їх було п'ятеро.
1945-1946 Піонери незважаючи на голод продовжували наполегливо вчитися і допомагали старшим збирати врожай в полях. Підручників не було, зошитів теж. Писали на старих газетах і книгах. Збирали макулатуру металобрухт. Випускався рукописний журнал «Буревісник»
1948-1950 Піонерській дружині присвоєно ім'я Зої Космодем'янської. У школі був чудовий драматичний гурток. Серед піонерів колишньої Ізмаїльської області нашим хлопцям не було рівних по спорту. Були чемпіони області зі стрибків з жердиною.
1951-1954 Кожен піонерський загін мав щоденник в який записували цікаві справи загону. У травні 1952 був проведений збір дружини, присвячений 30-річчю піонерської організації ім. В.І. Леніна, який закінчився великим багаттям.
1955-1959 Щоранку в школі проводилася фіззарядка. У 1957 р провели воєнізований похід. Піонерським загонам на зборі дружини були присвоєні імена героїв Великої Вітчизняної війни. Великою популярністю користувався хор. Танцювальних колективів було кілька. Ними керували самі комсомольці.
1959-1962 В піонерській дружині налічувалося 279 піонерів. Піонерами зібрано 25 тонн макулатури, 12 тонн металобрухту, посаджено 1700 штук дерев, 15000 кущів 2500 саджанців винограду.
1963-1967 Був створений загін ЮДПД який в області посів 1 місце. Був організований загін червоних слідопитів. У 1967 р У дружині було 439 піонерів, 14 піонерських загонів. У школі був відкритий куточок В.І.Леніну, куточок бойової слави.
1970-1974 У день народження Зої Космодем'янської у школи поставлений пам'ятник Зої. Дуже цікаво проводилися конкурси «А ну-ка, дівчата», «Осінній бал», «А ну-ка, хлопці», турніри кмітливих. Як і раніше працювало багато гуртків. Хоровий і драматичний колектив були переможцями республіканського огляду художньої самодіяльності.
1975-1978 Працював гурток юних кінодемонстратора. Піонери і раніше збирали макулатуру, металобрухт.
1978-1980 За надану допомогу радгоспу в прибиранні винограду, кращі школярі були нагороджені путівками в м Ленінград, Севастополь, Волгоград.
Один тисяча дев'ятсот вісімдесят чотири Зустріч випускників 1954 року.
1986-1987 Директором став Ткаченко В.І. Новий навчальний рік учні 5-10 класів зустрічали в новому навчальному корпусі. Посаджені 1000 дерев, алеї ялинок, кленів, тополь. Було висаджено 340 кущів троянд.
1992-1993 Розформування піонерської дружини.
1993-1995 Учителем російської літератури Волкової Л.В. було проведено велику літературну захід, присвячений творчості Марини Цвєтаєвої.
2000 Випущений 50-тий випуск школи. Директором школи стала Щербина А.Д.
2003-2005 У школі навчалося 907 детей.Діректором школи стала Максимова Т.І. Під її керівництвом вперше проведено урочисте відкриття шкільних олімпійських ігор. Була створена агітбригада з учнів 6-10 класів, яка вітала працівників різних установ з їх професійним святом. Екологічна агітбригада «Соняшники» зайняла 2 місце в обласному конкурсі. У конкурсі патріотичної пісні 1 місце в районі. Проведено творчий фестиваль методоб'єднань вчителів школи. Вперше Новорічне карнавально-театралізована вистава було проведено вчителями для 10-11 класів.
2008 Директором школи стає Ткаченко О.В. Був відкритий тенісний клуб. Оформлений вестибюль школи.
2010 випущено 60-тий випуск школи.
2011 Школа реорганізована в НВК.
